Дивуються заблукалі «цивілізовані» туристи: «Як виживають ті українці у своїй Україні? Адже соціальних гарантій немає, дороги відсутні, сервіс ніякий, а зарплати смішні?» А ми і сміємося, бо нічого іншого нам не залишається, адже почуття гумору – то не лише національна риса нашого народу, а й секрет «живучості». Осередком українських жартів стала ужгородська корчма «Деца у нотаря», тобто «Сто грамів (чарка) у нотаріуса», що рекомендується для підвищення настрою та життєвого тонусу.

Гордість ужгородського гумору

Це той випадок, коли не слід поспішати ввійти в середину, бо у дворі веселощів теж вистачає. Перед тим, як потрапити до «пекла» з величезними чанами, розташованому на протилежному кінці двору від входу, треба оминути підвал, де « 8 березня 1913 року В.І. Ульянов (Ленін) разом з Іннесою Арманд ховалися від переслідування Н.К. Крупською», зазирнути у діряве відро «національного бюджету», скористатися вказівником «Пивбаза НАТО», визначити прогноз погоди за допомогою циганського барометра. Потім рушати повз цвинтар, де «поховані» пияцтво і розпуста, а головне – людські надії після кожних виборів народних обранців. Їх вже чимало, адже корчму відкрито 1995 року.

Господарі чесно попереджають: «Перед тим, як випити все в корчмі «Деца у нотаря», покличте нотаріуса, доктора, столяра і попа». Хоча карта напоїв традиційна, крім хіба що «Му-му» (Мукачовськоє мутноє) за ціною відро не хочу го й задарь. Напитися – не ціль, а привід отримати «Посвідчення п’яного водія». Існують у закладі певні правила, що треба дізнатися ще перед трапезою: «Лежати під баром заборонено», традиційне «No smoking – не смоктати!», а також прохання до відвідувачів: «Панове! Не матюкайтеся, please!»

У меню корчми – закарпатські страви, працівники чесно зізнаються та попереджають: «Для нашої кухні немає нічого неможливого. Неможливим є тільки секс після нашого обіду». Та якщо хочеться екзотики, то можна замовити суші-сало з шоколадом, суп грибовий на віру (гриби можна їсти всякі. Деякі всього один раз), свиню під снігом, пельмені сибірські (із морозильника). Є чим черево набити, недаремно щоденно тут звучить фраза: «Сьогодні ще їмо, а завтра худнемо!»

 

Цигаркове меню має назву «Сторінка Міністерства охорони здоров’я. Наркотики». Звичайно, що позицій з меню голландських кофе-шопів тут замовити неможна, бо закон український забороняє, та вибір тютюнових виробів чималий. Труїть себе на здоров’я! Тут знову пам’ятка від господарів, але то не про загрозу життю: «Леді та Джентельмени! Просимо Вас не кидати недопалки в умивальники та пісуари. Від цього вони вдруге дуже важко розкурюються».

«Кімната для роздумів» тут зовсім несерйозне місце. Фірма «ТУР-СИК-СЕР-ВІС» встановила тарифи на відвідування: 1 грн. – для туристів, оо грн. – для клієнтів. Пропозиція: щиро давати мочові (на чай). Головне – визначитись з вибором кабінки: «Для справжніх жінок», «Для незайманих», «Для жінок, які вважають себе чоловіками», «Для чоловіків, які вважають себе жінками», а також нейтральні «Кабінки для таємного голосування», для відвідувачів яких окреме прохання: використані бюлетені не забирати з собою. Важливо, щоб кухар був при доброму здоров’ї та помірнім почутті гумору, щоб відвідування вбиральні не стало вимушеною процедурою, бо тоді не до сміху буде.

Заряд позитиву у «Деці» забезпечений (чого вартий хоча б серп з молотом і гаслом на дошці: «Ласкаво просимо – назад виносимо!» або протипожежний щит: «Гасимо вогонь пивом «Оболонь»). А от кому не вистачило – щиро від гостинних господарів: «Бажаємо Вам щасливо добратися додому і добрати вдома...»

 

Оксана ЛИМАР

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.