В нашому місті та селах поблизу нього працювала експедиція з Академії наук

З 14 по 18 листопада 2012 р. відбувся короткотерміновий експедиційний виїзд чотирьох науковців Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського Національної Академії наук України до Дніпропетровської області. Мета відрядження – продовження збору матеріалу до академічних видань «Етнографічний образ України 20 сторіччя». Зрозуміло, що у Дніпропетровщини є чимало підстав, аби бути гідно представленою у цих книгах. Відтак уже другий рік здійснюється її наукове обстеження. Цьогоріч відбулося знайомство і з Нікопольщиною. Яким воно було? Слово – керівникові етнографічної експедиції… 

На Нікопольщині ми вивчали експозиції та фонди музеїв, робили чимало фото, записували свідчення старожилів, брали інтерв’ю з багатьох аспектів сучасної соціокультурної життєдіяльності краю у мешканців різних вікових категорій. Спільну зацікавленість нікопольців і нас, столичних наукових працівників, викликало перебування в цьому краї О. П. Довженка, про що він залишив згадки у своїх щоденниках. Великий науковий інтерес сьогодні представляють і спогади свідків створення дніпровських водосховищ: їхня пам'ять по сьогодні ще утримує образи колишніх ландшафтів, матеріальної і духовної культури затопленого Великого Лугу.

В проведенні своїх досліджень ІМФЕ ім. Рильського приділяє важливого значення взаємодії – серед інших наукових, освітніх і громадських інституцій – з Міжнародним фондом Дніпра. Наша співпраця розпочалася в ході реалізації проекту «Каховське водосховище: передісторія регіону, задум і створення, сьогодення, проблеми, перспективи», в рамках якого відбулися зустрічі з представниками різних наукових і громадських організацій, що вивчають проблеми Канівського, Кременчукского та Дніпродзержинського водосховищ.

Користчись нагодою, мені хотілося б засвідчити велику повагу і висловити вдячність всім, хто сприяв організаційно, матеріально та духовно у проведенні дослідження. Так, Вячеслав Сандул, голова Нижньодніпровської громадської ради ВЕР «Хортицьких форум», з яким наша інституція вже має спільні напрацювання, підготував та допоміг нам реалізувати насичену програму перебування. Ми з приємністю дізнались про діяльність депутата обласної ради Олександра Фельдмана, який посприяв, щоби експедиційна група мала комфортний транспорт та якнайширше ознайомилася з багатогранними місцевими – як українськими, так і єврейськими – традиціями. Тож адміністрація нашого інституту сподівається і надалі підтримувати творчі взаємини з цією непересічною людиною.
Всі наукові працівники Нікопольського музею долучилися до презентації наукових здобутків свого закладу. Любов Варивода, Мирослав Жуковський Тамара Недавня справили враження людей, щиро та самовіддано захоплених справою. Нікопольські освітяни Галина Марценко (Болобан), Андрій Січкаренко, Костянтин Зубарєв глибоко розкрили сучасний стан побутування української традиції. Кожна зі згаданих неординарних особистостей, маючи великі творчі здобутки, заслуговує на серйозну суспільну підтримку. Їхні знання, досвід, перейнятість суспільними і культурними проблемами краю викликали у нас велику повагу.

Села Олексіївка та Капулівка стали ще одним об’єктом для дослідження. Записано багатогодинні інтерв’ю з мешканцями цих сіл, а капулівський легендарний оповідач Володимир Саломаха – спадкоємець запорозької спадщини – і взагалі залишив незабутнє враження. Не маючи на разі змоги назвати всіх, хто долучився до нашої праці, щиро дякуємо за той час, який вони змогли нам приділити серед своїх численних клопотів. І в свою чергу, запевняємо, що їхній голос увійде в соціокультурну спадщину України, яка буде представлена в академічному виданні. Маємо сподівання, що наші контакти в козацькому краї матимуть продовження.

Любов БОСА,
керівник експедиції,
старший науковий співробітник Інституту
мистецтвознавства,фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України,
кандидат історичних наук.

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.