Про видатних людей ми традиційно згадуємо в дні їх народження або смерті, а їх життєвий шлях в плині часу розглядаємо як неповоротний факт історії. Ювілейні дати народження двох потужних постатей в нашій історії та культурі відзначатимуться на державному рівні в наступному 2014 році: в березні – 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, у вересні – 120-річчя народження Олександра Довженка

Різні історичні епохи, в яких вони жили і творили, без ототожнення та порівнянь передбачають свої підходи для їх оцінки . Василь Марочко в своєму творі «Зачарований Десною» пише: «Вони любили Україну, належали до славної когорти геніїв українського народу, мали неабияку психоенергетичну вроду, мистецький вогник, але були зірками різної величини. Їх обох народила звичайна українська селянка, наділивши розумом провидців, даром творення краси і добра, святим покликанням збагачувати духовну скарбницю українського народу». До цієї духовної спадщини повертається не одне покоління задля прозріння і морального самоочищення. Незмінна цікавість прийдешніх поколінь стали щедрою даниною таланту митців-провидців.

26 листопада 1956 року (на цей момент вже зникли під водою плавні Великого лугу) на «Мосфільмі» намічалося розпочати зйомки фільму «Поема про море» . Над його сценарієм в наших краях працював декілька років Олександр Довженко. За день до цього закінчився життєвий шлях митця – він помер 25 листопада в Москві. Його біль та туга за Україною, Дніпром, Десною упокоїлись на московському цвинтарі. І скільки нашого цвіту по всьому світу відцвітає в чужих краях!

Згадавши дату смерті митця, відзначимо, що Довженко – не минувшина: його творча спадщина, як ніколи, потрібна нам сьогодні . Якраз тому 120-річчя з дня його народження в наступному році відзначається на державному рівні, підготовлені та узгоджуються відповідні заходи державного, обласного та місцевого рівнів.

На час прийняття рішення про будівництво Каховської ГЕС Довженко проживав у Москві. Його творча поетична натура, що сформувалась та постала на деснянських луках з «незайманою дівицею Десною», привела його на береги Дніпра в наші краї – тут розгортались події, наслідки яких для долі нашого народу не осягнуті до кінця і нашим поколінням . 

В ті часи Довженко довіряв свої думки та плани своїм щоденникам. Зачарований краєвидами плавнів Великого лугу, які мали піти під сокиру та пилку, а згодом – і під воду, автор «Зачарованої Десни», перебуваючи на місці Томаківської Січі, пише в 1952 році: «….Річки чисті, принадні, з піщаними берегами, з дубами по обох берегах, що розкинулись широкоми сінокосами. Скільки краси! І я щось глибоко відчув і зрозумів з далекого минулого. Чому саме прозвали її Січ – мати і Великий Луг – батько, що привертало серця воїнів , що імпонувало їх мужнім щедрим войовничим поетичним душам або створювало оту душу, ту національну психіку минулого за всіма законами впливу на людину зовнішнього оточення….». Тут Олександр Довженко перегукується з Миколою Гоголем – «Вот то гнездо, откуда вылетают все те гордые и крепкие , как львы! Вот откуда разливаются воля и казачество на всю Украину». 

Нікопольщина є значною і цікавою сторінкою у творчій біографії Довженка. Ряд центральних друкованих періодичних та районна газета «Вісті Сосниччини» розпочали цикл публікацій «Довженківські місця України». До постаті Довженка вперше звернувся наш світлої пам’яті земляк – поет і журналіст Олександр Черкащенко, який відвідав батьківщину митця в 1964 році, коли відзначалась 70-та річниця з дня його народження.

Цю традицію продовжено місцевими журналістами в останні роки на сторінках «Південної Зорі», «Проспекту Трубників», газети «День», журналу «Свята справа-ХХІ» та інших.

В довженківських щоденниках знайдемо згадки про перебування в Грушівці (нині – село Ленінське), Покровському, Капулівці, Нікополі, Городищі – місцях, де колись знаходились Запорізькі Січі. Є всі підстави стверджувати, що зустрічі з головами колгоспів в Куту, Покровському (П. І. Овчаренко), Городищі сформували прообраз для відповідного героя в «Поемі про море». Сьогодні в шкільних музеях, будинках культури цих сіл зберігаються експонати тієї епохи про перебування видатного митця на Нікопольщині. 

На цьому тлі вкрай незадовільними є справи в нашому місті. Про це свідчать руїни колишнього «краєзнавчого-нехочузнавчого музею» (за словами самого Довженка) , відсутність будь яких-експонатів про довженківську подорож та той час в теперішньому «казарменному» музейному приміщенні. З болем вже вкотре доводиться згадати про знищення в музеї – згідно з розпорядженням чергового музейного директора – макету Дніпра до затоплення ріки, відсутність свідчень та експонатів про перебування митця в Нікополі.

Вже сьогодні необхідно прийняти рішення про місце встановлення меморіальної дошки про перебування Довженка в Нікополі. Руїни «нехочузнавчого» музею для цього явно не підходять. Приміщення, які, безперечно, відвідував Довженко під час перебування в Нікополі, – це будинок колишньої міської ради та міському партії в старій частині міста. Після ремонту його фасаду і можна вести мову про встановлення меморіальної дошки. 

Директор літературно-меморіального музею О. Довженка з Сосниці Любов Наконечна, тепло згадуючи про своє перебування на Нікопольщині, звернулась до голови Нікопольської організації спілки журналістів України, редактора газети «Проспект Трубників» Володимира Глядченка та в Нікопольське відділення Міжнародного фонду Дніпра з пропозицією продовжити творчу співпрацю в рамках національного проекту «Довженківські місця України».

Це – той випадок, коли бажання та наміри співпадають. Вивчення перебування Довженка на Нікопольщині є складовою частиною нашого проекту «Каховське водосховище: передісторія регіону, задум і створення, сьогодення, проблеми, перспективи», прийнятого та затвердженого науково-практичною конференцією в 2006 році до 50-річчя створення штучної водойми.

Обласною організацією НСЖУ розглянуто та затверджено проект «По місцях перебування Олександра Довженка на Нікопольщині». В його реалізації візьмуть участь редакція газети «Проспект Трубників», телестудія «Січ», Нікопольське відділення Міжнародного фонду Дніпра, член Спілки письменників України із Запоріжжя К. Сушко, редактор журналу «Свята справа-ХХІ» П. Чегорка.

Зараз розробляються заходи та узгоджується час їх проведення, їх хід та результати будуть регулярно висвітлюватись на сторінках нашої газети та інших регіональних та центральних ЗМІ. В рамках реалізації проекту ми вже побували в с. Ленінському, зустрілись із сільським головою, вчителями школи, де організовано чудовий музей. В ми взяли участь в зустрічі дітей зі свідками перенесення села та перебування в ньому Олександра Довженка.

Володимир САНДУЛ,  

голова Нікопольського відділення
Міжнародного фонду Дніпра,
учасник проекту «По місцях перебування
Олександра Довженка на Нікопольщині».

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.