НТМ - Новини Твого Мiста

Визначення таких ризиків є передумовою об’єктивної оцінки стану довкілля у м. Нікополя та «зоні спостереження»

Не все гаразд в нашому суспільстві

Багато кому відомі прислів’я: «не живеш – не ризикуєш», «хто не ризикує, той не п’є шампанського» і таке інше. Різноманітні ризики постійно супроводжували людину протягом всього життя, а суспільства (держави та цивілізації) – періоду їх існування. Сьогодні доведено, що однією з причин зникнення цивілізацій в доісторичну епоху було, власне, нерозуміння і ігнорування ризиків, викликаних діяльністю людини. Ще три-чотири сотні років тому існували ризики знелюднення і поглинання нашої землі державами-сусідами. Стрімко летить час, і сьогодні з рекламних щитів та біг-бордів (з яких ще вчора черговий претендент на «місце під сонцем» звертався до «електорату» про підтримку), сторінок веб-сайтів та газетних шпальт малолітні хворі діти благають про допомогу грішми на лікування часто невиліковних хвороб, спровокованих в значній мірі отруєнням та знищенням здорового довкілля. Іноді черговий «гроші і владу імущий» в публічний спосіб щось відпустить від своїх щедрот. У держави ж апріорі на це коштів бракувало і бракує по сей день.

На жаль, не всі діти повернуться з лікарні додому, і з пустим дитячим ліжком не в одній сім’ї надовго поселиться горе.

Такі сумні реалії свідчать про неблагополуччя в нашому суспільстві. Ще за часів СРСР нікопольці підготували та виставили вимоги щодо еколого-соціального стану регіону та захисту населення. За час, що минув, нам від керівників «мирно-атомної» енергетики доводилось чути поради займатись «своїми», правобережними екологічними проблемами, і не втручатися у їх сферу. Займалася «своїм» і влада нашого міста. Результат: за 25 років населення Нікополя зменшилось більш ніж на чверть .

Поки на місцевому рівні в нашому місті тривало обмірковування та осмислення проблеми ризиків, їх наявність визнали на найвищому рівні. Починаючи з 2010 року, ухвалено Закон України щодо врегулювання питань справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження вітчизняних АЕС, та затверджено Порядок та умови надання субвенцій місцевим бюджетам. Напрями використання цих коштів для компенсації – увага! – невизначених і не затверджених на місцевому рівні ризиків після міської ради узгоджується в Міністерстві регіонального розвитку.

Як оцінювати ризики у 30-км зоні?

Як підходити до визначення ризиків в зоні спостереження? Ще в 2002 році Національна комісія з радіаційної безпеки України рекомендувала профінансувати розробку науково-технічного обгрунтування з визначенням меж зон спостереження навколо кожної АЕС та об’єктів ядерного комплексу. В законодавстві робились спроби впровадження спеціального медичного моніторингу осіб, що проживають в цій самій зоні. Однак до цього часу питання «хто, за ким (чим) та з якою метою має спостерігати?» залишилось відкритим.

Викиди багатьох речовин перевищують гранично допустимі концентрації

Через відсутність взаємодії і взаєморозуміння між керівництвом Запорізької та Дніпропетровської областей, населені пункти яких входять до зони спостереження Запорізького енергокомплексу, «кордони» цієї зони обмежили стандартними 30 кілометрами без врахування впливу розташованої поряд теплової станції та інших підприємств «зони».

В прийнятій та опублікованій в жовтні 2010 року заяві громадських організацій Нікопольщини «Створеними ризиками необхідно управляти», що залишилась без реагування з боку керівництва обох областей, вимагалось спільно розробити та профінансувати науково-технічне обгрунтування з визначенням меж зони спостереження.

Якими бувають загрози?

Далі розглянемо поняття ризиків, сучасні підходи до їх визначення, досвід та спробуємо розібратись, наскільки в Нікополі готові для вирішення цієї проблеми. Ця частина статті адресована «ОПР» («особам, які приймають рішення») та обранцям громади у місцевому та центральному представницьких органах влади.

Отже, розвиток системи «природа – населення – господарство» неможливе без визначення та врахування різного роду ризиків: екологічних, виробничих, економічних, геологічних, природних, соціальних і навіть політичних…

Під геоекологічним ризиком (ГЕР) як складовою екологічного ризику слід розуміти ймовірність відмови геосистеми виконувати задану функцію. Поняття «геоекологічний ризик» носить прогнозний характер, оцінюється – відображає суть розвитку геосистем, виступає ймовірнісною величиною, що змінюється в межах від 0 до 1, але ніколи не дорівнює нулю.

Геоекологічні ризики, як і інші, характеризуються ймовірністю прояву несприятливих та небезпечних для однієї особи або всього населення подій і явищ. Вони мають дві складові: природну і ту, що спричинена діяльністю людини. Визначення, аналіз і оцінка геоекологічного ризику та керування ним стали першочерговими завданнями і умовою розробки короткострокових та стратегічних планів соціально-економічного («сталого») розвитку. Це стосується всієї держави, де промислово розвинені райони зазнають непомірних техногенних навантажень.

До речі, про деякі терміни… Оцінка ризику – це аналіз причин його виникнення і масштабів прояву в конкретній ситуації . Керування ризиком – аналіз ризикової ситуації і розробка рішень у формі правового акту, направленого на його зменшення. Ліквідація більшості ризиків в сучасних умовах неможлива, має йтися лише про їх зменшення до прийнятного рівня.

На що ми наражаємось?

Сьогодні, як ніколи, є необхідними усвідомлення, оцінка, обчислення величини та характеристики геоекологічного ризику , що дозволить визначити можливості, вибрати лінію поведінки, врахувати їх в планах дій на майбутнє та обгрунтувати пріоритетність витрат на максимальне зменшення таких ризиків.

Об’єктивно оцінити екологічну ситуацію у населеному пункті можна, врахувавши сучасний та минулі стани всіх складових міського середовища в усіх видах геосистем (окремо та у комплексі атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, грунтів тощо). Обов’язковим при виконанні оцінки екологічної ситуації є складання прогнозного варіанту її майбутнього розвитку – зокрема, при оцінці екологічної ситуації м. Нікополя, врахування всіх видів ризиків, джерела яких знаходяться як в межах міста, так і поза ним.

В залежності від походження в межах м. Нікополя беруться до уваги три класи ризиків:

1. Клас природних ризиків – ймовірність прояву несприятливих природних процесів (гідрологічні, негативні гідрометеорологічні явища, катастрофічні повені, замулення річищ, ерозія ґрунтів тощо);
2. Клас антропогенних ризиків – ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, соціально-політичного та соціального характеру (терористичні акти, встановлення та застосування вибухових пристроїв, виникнення пожеж, дорожньо-транспортні пригоди, інфекційні захворювання, отруєння людей тощо);
3. Клас природно-антропогенних ризиків – ймовірність прояву несприятливих природно-антропогенних процесів, що свідчить про відмову геосистеми виконувати задані функції через надмірне забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, радіоактивне забруднення, захворюваність населення тощо. В цьому разі мова йде про перевищення загальної екологічної місткості.

Правильне визначення геоекологічних та інших ризиків, їх рівня небезпеки дасть можливість здійснювати управління екологічною ситуацією в м. Нікополі.

Канцерогенні викиди призвели до зростання онкозахворювань

Дані багатьох опублікованих досліджень свідчать, що територія м. Нікополя характеризується напруженою екологічною ситуацією. Це підтверджується показниками, що приймаються при визначенні Індексів розвитку людського потенціалу (ІРЛП), існуючою тенденцією стійкого зменшення чисельності населення через перевищення показників смертності над народжуваністю та відтоком населення . В останні часи Нікополь залишає з різних причин до 1000 чоловік щороку.

З багатьох джерел (зокрема, з опублікованого для обговорення проекту Стратегії Національної екологічної політики України на період до 2020 року ) стало відомо, що в останні роки в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Києві, Білій Церкві, Нікополі в атмосферному повітрі постійно реєструвалося до 16 поліциклічних ароматичних вуглеводнів, з яких вісім є канцерогенами з групи нітрозамінів (нітрозодиметилам і нітрозодіетиламін) та важких металів (хром, нікель, кадмій, свинець, берилій). При цьому в обсягах забруднення хімічними канцерогенами найбільшу питому вагу мають сполуки класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів. У цілому канцерогенний ризик у 2009 році досяг 6,4—13,7 випадки онкологічних захворювань на 1 тис. осіб, що значно перевищує міжнародні показники ризику.

Концентрації, які лякають!

Відзначимо, що наведені дані підтверджуються кількома іншими матеріалами з початку 90– х років. Приміром, в селитебній (тобто позбавленої підприємств с санітарно-захисними зонами, «непромисловій», призначеній для проживання, ділового життя та відпочинку) зоні міста періодично фіксувалось перевищення ГДК по завислих речовинах – в 6 разів, двоокису азоту – в 2,8 рази, сірчистому ангідриду – в 1,5 рази, фіксувались перевищення допустимих норм пилу, фтористого водню , діоксидів марганцю, сірки, вуглецю, азоту та формальдегіду. А перевищення ГДК бензопирену, згаданого у вищезгаданій Стратегії, в Нікополі становить три рази!

Наведені дані дозволяють попередньо оцінити екологічний ризик, наявний в межах м. Нікополя, як високий. Стабілізація ситуації, що склалася, не уявляється можливою без аналізу причин, оцінки й попередження всіх можливих видів геоекологічних ризиків.

Вилучення із затвердженої Верховною Радою Стратегії Національної екологічної політики України на період до 2020 року цього абзацу та згадки про наше місто ставить багато питань. Зокрема, таке: чи всі на місці бажають знати ситуацію та додати собі відповідних турбот?

Відомо , що однією з невирішених проблем у Нікополі є винесення за межі міста дільниці автодороги Запоріжжя – Кіровоград. Якраз джерело фінансування, яким передбачається компенсація ризиків, і має бути залучене для розробки обгрунтування, передпроектної та проектної документації об’їзної дороги. При цьому необхідно брати до уваги, що лише при наявності об’їзної дороги може бути забезпечена евакуація міста на випадок аварії на Запорізькій АЕС. Проблема підготовки питної води та її якість – ще одне джерело ризиків.

Марганець теж додає ризиків

Розкриті марганцеві кар’єри та процеси збагачення та переробки марганцевої руди змінюють геохімічні поля регіону – в обіг залучаються елементи, що знаходились під землею. Одне з останніх досліджень свідчить про появу нових хімічних елементів в грунтах та сільськосподарській продукції. Отже, превалюючими у становленні напруженої екологічної ситуації регіону є такі види ризиків, як ризик радіаційного забруднення всіх компонентів ландшафтів; ризик зростання захворюванності населення та прояву спадкових генетичних хвороб; ризики забруднення атмосферного повітря, поверхневих, підземних вод, грунтів; ризики зниження врожайності сільськогосподарських культур.

Розкриті марганцеві кар’єри та процеси переробки марганцевої руди змінюють геохімічні поля регіону…

В той же час соціально-екологічні програми різних населених пунктів регіону, на жаль, не узгоджені між собою для вирішення спільних проблем і є простим зібранням заходів з охорони окремих компонентів довкілля різних підприємств. Втім у Дніпродзержинську, Дніпропетровську , Кривому Розі варто відзначити високий рівень підготовки відповідних програм та їх підтримки не лише на обласному рівні. Так, для території Криворізького природно-господарського району підготовлені пропозиції зі стабілізації геоекологічного ризику з метою забезпечення прийнятного для суспільства сумарного рівня безпеки і запропонована процедура ризик-аналізу.

Епілог

Є достатньо підстав стверджувати, що ситуація, що склалась в місті та в усьому Нікопольсько-Енергодарському промисловому «кущі», з реалізацією планів розширення Запорізької АЕС на два блоки стане критичною. Ініціатори цього «нарощування ядерних мускулів» вже зваблюють органи місцевого самоврядування, міських та селишних голів збільшенням надходжень до місцевих бюджетів при збільшенні обсягу виробництва електроенергії. Визначення та оприлюднення ризиків, розуміння ситуації, що склалася, відповідальність обранців перед виборцями має стати на заваді нарощуванню атомних потужностей поряд з нашим містом.

В’ячеслав САНДУЛ,
голова Нижньодніпровської громадської
басейнової ради ВЕР «Хортицький Форум»,
член Національної спілки журналістів

Ірина ОСТАПЧУК,
кандидат географічних наук,
доцент кафедри фізичної географії, краєзнавства
та туризму Криворізького педагогічного інституту КНУ 

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.