НТМ - Новини Твого Мiста

В день жалю і скорботи по загиблим в роки трьох Голодоморів в Україні на площі Богдана Хмельницького відбувся традиційний мітинг-реквіем. Проте цього року захід привернув увагу і більшість молодіжних організацій міста, члени яких до меморіальної композиції жертвам сталінського геноциду принесли колоски і квіти… 

Сумнозвісні 1921–1922 роки… 1932–1933… 1946–1947… Чорні сторінки історії України. Масове вбивство населення України з ознаками етнічної чистки через мор голодом. Багатомільйонні втрати людей сільської місцевості з метою придушення українського національно-визвольного руху. Цей факт нині уже визнаний світовою спільнотою. Радянська ж влада замовчувала його до останнього дня свого існування. Про голод на Поволжі в 1921-1922 роках та голод під час блокади Ленінграду широко висвітлювалося в тодішніх засобах масової інформації та історичній літературі. Про Україну – зась!

Американський історик Джеймс Ернест Мейс, завдяки якому світ дізнався про мор людей в Україні, доводить, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню «геноцид». Це вже визнали 24 країни земної кулі.

Чотири роки тому суд по кримінальній справі за фактом геноциду проти народу України винними визнав семеро вищих керівників СРСР и УСРР і констатував, що втрати від Голодомору 1932-1933 років становили 3 млн. 941 тис. осіб. Втрати з урахуванням ненароджених – понад 6 млн.

В українського селянства до «грамини» забирали зерно. Навіть у післявоєнні неврожайні роки його вивозили до Румунії, Чехословаччини, Польщі. А в Молдові, Бессарабії й південних областях України шаленів голод, і лише за перше півріччя 1947 офіційно зареєстровано 130 випадків людоїдства. За «розбазарювання хліба» до сталінських таборів йшли тисячі…

До своєї незалежності і національної свідомості українське суспільство йшло тернистою дорогою сліз. Про це і нагадав присутнім на мітингу-реквієм нікопольський краєзнавець, дослідник історії України, заступник директора з наукової роботи місцевого музею Мирослав Жуковський. Згадала ті часи і керівник громадської організації «Меморіал» Євдокія Шаромова.

Євдокія Шаромова

Наталя ЄВТУШЕНКО.

Фото автора

Післямова

Частина чисельної громади, яка прийшла на вшанування полеглих від Голодоморів в Україні, залишилася незадоволена тим, що один з поважних виступаючих у промові говорив російською мовою, а відспівували невинно убієнних комуністичною владою представники УПЦ Московського патріархату. Як на мене, такі деталі повинні б були завчасно передбачити і упередити організатори заходу, бо викрики «Ганьба!» і супротив зіпсували істину скорботність хвилини пам’яті. В цьому контексті хочу нагадати слова Джеймса Мeйса: «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже, нема окремої країни, а в результаті — нема проблем».

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.