НТМ - Новини Твого Мiста

Галина Марценко

«Не бійтесь заглядати у словник…» 

Галина МАРЦЕНКО,
вчитель української мови та літератури гімназії № 15 

Яке щастя, що у нашого народу, у нашої рідної мови є своє свято – День української писемності. А встановлено воно було Указом Президента 15 років тому саме 9 листопада. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця.

Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії.

«Велика буває користь від навчання книжного, – говорив він, – книги наказують і вчать нас…»

Але ж давненько жив Нестор, не знав,звичайно, що в 21 столітті навчатиме і наказуватиме телевізор та Інтернет, а фраза: «Я не люблю читати», – вже нікого не дивуватиме. Давно ми побороли тотальну неписьменність, але тотальна безграмотність ще живе. Ми іноді забуваємо, що живемо в Україні (хоч дехто вперто говорить «на Україні»), а значить ґрунтом для нашого мовлення якраз і є українська мова. Помилки квітнуть так рясно, що іноді сприймаються як норма. Вже майже нікого не дивує прищеплена нам рекламою неправильна форма виразу «Як ви гарно виглядаєте» та їй подібні. Ми забуваємо, що виглядати можна лише звідкись: з-за паркану, з вікна, з дверей тощо, а зробити комплімент треба так: «Ви маєте гарний вигляд».

Чомусь виробники реклами часто не вважають за потрібне відкрити правопис і перевірити правильність написаного. Наприклад, нещодавно учні 11 класу гімназії №15 знайшли помилку в рекламі одного з магазинів побутової техніки. Пропонуючи українською мовою (дякуючи Богові хоча б за це!) товар в «росрочку», адміністрація магазину забуває, що такого слова в українській мові немає, товари можна «давати на виплату». Але дивує інше: коли гімназисти вказали на помилку, їм відповіли, що люди в Нікополі все одно не зрозуміють. Тут якраз і хочеться згадати Максима Рильського: «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля». А такі горе-рекламодавці в значній мірі формують культуру мовлення мешканців міста, як і диктори телебачення чи політики.

Багато, звичайно, можна говорити про недоліки в усному та писемному мовленні, але ж хотілось би разом з читачем хоча б дуже стисло розібратися в причинах. Приклад з власного досвіду: на батьківських зборах колективне питання до вчительки : «Що зробити, щоб дитина більше читала, щоб хотіла сісти за книжку?» А відповідь – зустрічне питання: «А коли останній раз Ваша дитина бачила Вас із книжкою? Коли Ви замість того, щоб ввімкнути телевізор, почали читати? Чи не Ви голосом судді,який виносить вирок, заставляєте читати, а не заохочуєте до книжки?» Ось тут, мабуть, доречно нагадати слова німецького середньовічного письменника Себастіана Бранта: «Навчається дитя без втоми, лише тому,що бачить вдома». Отож часто шукати відповіді на всі питання треба у стінах своїх квартир та домівок.

Звичайно, не можна не вважати на те, що в значній мірі листування, спілкування та й читання теж – разом із впевненими кроками «інтернетизації» – поступово, на жаль (так-так!) переходить з паперових носіїв в електроний простір, а місце пера, ручки або олівця для багатьох займає клавіатура. Навички писання зникають, але не зникає сама писемна мова. Хоча в Інтернеті вона завдає відчутних ударів від штучних замінників букв та застосування всіляких символів-замінників та цифр замість букв, які уводять шляхетну літературну модель в бік якогось, даруйте за російський відповідник, «новоязу». Що ж, нам є, що захищати!

А насамкінець хочеться нагадати, що мова не лише засіб спілкування, це ще і засіб ідентифікації як окремої людини, так і цілої нації. Якщо ми хочемо( а, безумовно, хочемо), щоб нас сприймали як культурну, освічену спільноту українців, то давайте вчитися рідній мови, будьмо не байдужі до власних і чужих помилок, хоч згадаймо для початку, що українські гроші називаються «гривнями», а не «рублями», бо це теж показник поваги до себе.

До речі, можна сподіватись – попри відсутність (станом на початок тижня) будь-яких змістовних повідомлень в Інтернеті та «закритість» сайту НРКУ – на те, що завтра кожен бажаючий зможе, як і минулого року, перевірити о 13.10 свої знання з української мови, взявши участь у традиційному радіодиктанті. З кожним роком учасників стає все більше, приєднуйтеся! Повідомляємо, що рік тому диктант відбувався на Українському радіо (Національна радіокомпанія України). Понад 17 тисяч написаних диктантів національної єдності надійшло до редакції українського радіо з усіх куточків України та з-за кордону. Щоби перевірити та оцінити усі роботи, мовникам знадобилося близько місяця. Півсотні тих, хто написав диктант бездоганно, отримали подарунки. 

ТЕНДЕНЦІЇ

В усьому винні SMS 

Ще 20-25 років тому школярі читали книжки. Зараз книжки замінили електроні носії. Читати з екрану рідерів або iPad’ів фізично важче. А якщо рядки швидко рухаються, як в чатах? А якщо SMS рясніють від іноземних символів, якщо в слова втручаються цифри («то4но», «до4ка» тощо)? Якщо важливою стає термінова відповідь на повідомлення, а цінність грамотності зведена нанівець (на більшості форумів вважається дурним тоном вказувати одне одному на помилки)? За таких умов у школярів просто не встигають формуватися візуальні образи правильного написання слів, без яких грамотне написання неможливе. Вчені налаштовані скептично: приходять часи неповного розуміння. Велика кількість іноземних запозичень, сленгу, нових термінів призводить до того, що людина хронічно опиняється в ситуації некінцевого розуміння тексту. Наступним етапом стає і неповна орієнтація у дійсності. Чим це нам загрожує – поки ніхто не знає. Дослідники розводять руками і спостерігають. А що їм залишається ще робити?

А ще увесь світ визнав, що порушення мови, читання та писання (дислексія та дисграфія – одні з форм порушення процесу читання та неповного розвитку писемної мови, які проявляють себе у помилках, які систематично повторюються) є хворобами, пов’язаними ураженнями окремих ділянок мозку. Якщо уражена потилиця, людина забуває, як пишуться літери, плутає елементи їх написання, пише «віддзеркаленням» літери. При уразках ділянки лівої скроні людина не відрізняє літер, що означать дзвінкі та глухі приголосні («б» і «п», «с» і «з») і не в змозі уловити кількість та послідовність звуків в слові. Вони можуть написати «хло пціліплятьсніговуба бу».

У 1950–1960 рр. статистика стійких порушень читання та писання у школярів становила усього 6%. Сьогодні ця цифра збільшилась до 30–35%.

Диктанти школярі ще пишуть, на щастя, у зошитах

ПОРАДИ

Вправи на розвиток правильної стратегії орфографії

Правильна стратегія орфографії завжди пов’язана з візуальним образом. Спробуйте вимовити по літерах слово «апельсин». Чи бачите ви образ слова? Люди з природженою грамотністю бачать його внутрішнім зором: іноді – як надруковане, іноді – старанно написане. В разі неправильної стратегії орфографії людина не бачить образу слова. Вона може бачити, уявляти сам предмет, його форму, колір, смак, запах, але слова не бачить. Наводимо методику, яка може допомогти декому з «неписьменних» почати бачити образи слів.

1. Розташуйте правильно написане слово навпроти себе.
2. Заплющивши очі, подумайте про щось приємне. Потім розплющте очі і подивіться на слово.
3. Підніміть очі вгору і намалюйте це правильне написання у «внутрішньому погляді».
4. Подивіться на образ, який ви уявляєте, і запишіть літери, які ви бачите. Звіртеся з правильним написанням. Якщо ви помилилися, поверніться на один щабель.
5. Подивіться на внутрішній образ, який ви уявляєте, і напишіть слово навпаки (з правого боку в лівий). Перевірте написання.

Підказки:

• Якщо вам важко візуалізувати слово, почніть з простих та коротких слів.
• Оберіть добре відоме вам слово та вимовляйте його по літерах вголос спочатку в звичному, а потім у зворотнім порядку.
• Розбийте слово на групи з трьох літер та збудуйте картинку слова із цих груп. Невиразні літери виділить.
• Зафарбуйте слово улюбленим кольором.
• Зобразіть щось знайоме – предмет або сценку, як кінокадр, а потім розставте над ним букви, які вам треба запам’ятати.
• Якщо це довге слово, зменшить літери так, аби слово легко уявлялось подумки цілком.
• Намалюйте в повітрі пальцями силует літери, подумки уявляючи, які літери ви пишете. 

Зіркові дислексики

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.