НТМ - Новини Твого Мiста

Знання історії – вагома умова забезпечення майбутнього держави

 З 31 травня по 3 червня в м. Дніпродзержинську пройшов VI історико-культурологічний фестиваль «Мамай фест». Цей захід, який   започатковано в 2008 році за підтримки міської влади, став надзвичайно популярним і традиційним.   Тема українського козацтва тут висвітлюється  з визначенням спільних для всієї України культурно-духовних цінностей. Звернення до міфологічної постаті козака Мамая має на меті формування історичної пам’яті  і національної свідомості.

Цей фестиваль став традиційним  іноваційним музейним дійством і проводиться  в декількох естетичних вимірах: це і музейні експонати  із закодованою в них колективною пам’яттю народу, і образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво, в якому гармонійно поєднуються традиційні мотиви з концептуальним баченням минулого і майбутнього України.

Вагомою складовою фестивалю стала  науково-практична конференція, в ході якої відомі мистецтвознавці, науковці, музейні працівники з різних куточків України обговорили  та через історико-культурологічний  вимір  об’єднали  минуле з   сьогоденними  суспільними  проблемами.

До традиційних організаторів конференції вперше долучився Інститут мистецтвознавства фольклористики та етнології АН України (ІМФЕ НАН України). За підсумками роботи конференції заплановано видати наукову збірку. Учасники конференції заслухали та обговорили, зокрема, такі доповіді: «Козацька Січеславщина: з експедиційних матеріалів 2012 – 2013 рр.» , «Епістолярна спадщина Дмитра Яворницького…» , «Роль Києво-Печерської лаври у формуванні свідомості українського козацтва як провідного чинника української історії», «Козацька паланка за часів кошування Петра Калнишевського 1765 – 1775 рр.» та інші.

З інтересом  учасники конференції заслухали доповідь кандидата історичних наук , старшого наукового співробітника  ІМФЕ НАН України Любові Босої «Зміни ландшафту Подніпров’я у ХХ столітті як соціокультурна проблема». В ній порушені питання наслідків змін природного та етнокультурного ландшафту українського Подніпров’я як цілісної природно- культурної системи в результаті  будівництва каскаду дніпровських ГЕС  та  створення водосховищ.  В доповіді використані матеріали усних свідчень, в яких відображено образ колишнього ладшафту, процес переселення людей із зони затоплення та його психологічно-емоційне сприйняття змін у повсякденному житті.  Серед них – матеріали, зібрані під час відвідання Нікопольщини в листопаді 2012 року спільно з місцевими громадськими активістами з «Хортицького Форуму» .

Зацікавленість вперше піднятою проблемою викликала і доповідь автора цієї статті . До 120-ї річниці з дня народження Олександра Довженка підготовлена  і виголошена доповідь «Пам’яті затоплених сіл з дна дніпровських морів». Свого часу О. Довженко, перебуваючи на Нікопольщині перед затопленням Великого Лугу, в своїх щоденниках бідкався, що ніким не замальовуються ландшафти, які невпинно знищуються, бо з часом вони будуть неоціненими  експонатами в музеях придніпровських міст. В цьому році окремим томом видана повна збірка щоденникових записів О.П. Довженка  за період 1939 – 1956 років, до якої включені і ті, що раніше не публікувались і зберігаються в Москві.

Підкреслити та підтвердити роль музеїв в сьогоднішньому суспільстві хочеться цитатою з вищезгаданого збірника. В квітні 1942 р. митець довірив щоденникові  такий власний висновок: «Никто не хотел учиться на историческом факультете. Посылали в принудительном порядке. Профессоров  арестовывали почти ежегодно, и студенты знали, что такое история , что история - это паспорт  на гибель».

Учасники конференції, яка пройшла в рамках заходу, ухвалили резолюцію. Нею підтримані зусилля та ініціатива щодо відродження Січі на Нікопольщині, проект «Пам'ять затоплених сіл з дна дніпровських морів», подальше  вивчення соціокультурної проблеми, викликаної зміною ландшафтів Подніпров’я, підготовка пропозицій ІМФЕ НАН України та ВЕР «Хортицький Форум» до відзначення 120-річчя з дня народження О. Довженка на державному рівні.

Успішне проведення заходу ще раз свідчить про зростаючу роль музеїв як закладу для виховання і формування національної свідомості і заслуговує наслідування і підтримки колег з міст – сусідів.

В’ячеслав САНДУЛ

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.