НТМ - Новини Твого Мiста

У Нікополі на будинку міського культурно-дозвіллєвого центру з’явилася меморіальна дошка Олександру Довженку. Це третя в області дошка пам’яті митця, духовна спадщина якого знову і знову повертає нащадків до національного прозріння і морального самоочищення

Десант творців

У вересні на державному рівні відзначалося 120-річчя з дня народження видатної постаті в українській літературі і кіномистецтві – Олександра Довженка. Нікополь, стежки якого у 1950-х сходив Довженко, не залишився осторонь від цієї ювілейної дати. Публікації в «Проспекті Трубників», передачі телестудії «Січ» широко відтворили часи перебування його на нашій землі, будівництва гідровузла і створення «рукотворного моря» – Каховського водосховища. А ось тепер з ініціативи журналістів і громадських діячів з’явилася і меморіальна дошка.

На її відкриття прибули письменники і журналісти, художники і кінематографісти із різних куточків Придніпров’я. Ті, хто оспівував Довженка в літературних творах, газетних статтях, художніх полотнах та екскурсійних лекціях. Серед поважних гостей – голова осередку Спілки кінематографістів України Валентина Слобода; письменник-прозаїк, лауреат міжнародної премії ім. Івана Франка Костянтин Сушко; художник Михайло Коблик; заслужений журналіст України Олександр Пільонов; голова обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук; завідувачка історичним музеєм села Покровського Лариса Гладкочуб та інші.

Наше море – наше горе

У повному виданні щоденників Олександра Довженка Нікопольщина згадується ще з часів окупації. А на початку 1950-х, під час реалізації сталінського плану «перетворення природи», він особисто із Москви приїздить до Каховки, де будується ГЕС, і Нікополя, поблизу якого в прадавньому українському степу, Дикому полі, створюється море. У результаті побаченого та почутого, власних роздумів через п’ять років з’являється кіноповість «Поема про море». Правда, ще сталося вже після смерті митця. Фільм закінчила дружина Довженка – Юлія Солнцева. Кіноповість стала, по суті, не завуальованою оцінкою Довженка «нищення душі народу».

«Наше море – наше горе», – сьогодні ми стовідсотково погоджуємося з Довженком. У своїх щоденниках він писав: «Як колгоспники поставилися до ідеї створення моря і переселення? Проклинали усі!». У самій же кіноповісті читаємо: «Весь Дніпро від Запоріжжя до Каховки став невпізнанним. Пішов під воду Великий Запорозький Луг, навіки потонули старі хрести на дідівських кладовищах. Все, що батькам і дідам здавалося красивим, – все щезло!»

Довженко – не минувшина, він – сучасний

Каховське море вже нічого не скаже нащадкам про багатовікову історію, та вона, історія дідів-прадідів, повинна залишатися з нами. Для того й створюються пам’ятники і пам’ятні дошки. Пращурів і сущих зараз об’єднує Олександр Довженко і один з головних героїв «Поеми про море» Сава Андрійович Зарудний.

І як не погодитися з Василем Марочком, автором історичного портрету Олександра Довженка, який сказав: «Довженко – не минувшина, він – сучасний, як ніколи, бо спадщина його невичерпна, а біль і туга за Україну так і не знайшли притулку на берегах Дніпра та Десни».

Німе кіно

Та повернемося до дня, коли була урочисто відкрита меморіальна дошка. Організатори заходу показали нікопольцям художні полотна, які з’явилися на світ після пленерного виїзду в Покровське групи художників. Михайло Коблик, який здавна працює над темою «Сакральна Україна», подарував місту картину з зображенням будинку, де проживав Довженко, перебуваючи в Покровському. Ця робота буде експонуватися в виставковому залі міського культурно-дозвіллєвого центру.

Очільник осередку Спілки кінематографістів України Валентина Слобода провела «екскурсію в німе кіно», створене Довженком. Показано уривки з фільмів «Сумка дипкур’єра», «Арсенал», «Земля» тощо.

- Довженко – класика, на якому вчаться кінематографи світу. Його фільм «Земля» й через десятиріччя не виходить із рейтингу найкращих стрічок світового кінематографу, – підбила підсумки показу Валентина Слобода.

Організатори і спонсори

Про ініціаторів – обласну та міську спілки НСЖУ (голови: Олексій Ковальчук та заслужений журналіст України Володимир Глядченко) – ми вже згадували. До вшанування Олександра Довженка залучалися голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра В’ячеслав Сандул та міський відділ культури. Сама дошка з’явилася за сприяння депутата міськради Вадима Колесника.

Наталя КІКОТЬ.

Фото Олександра Косенка.

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.